<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/" xmlns:turbo="http://turbo.yandex.ru" version="2.0">
<channel>
<title>Адвокат в Вінниці</title>
<link>https://www.advocate-help.com.ua/</link>
<language>ru</language>
<description>Адвокат в Вінниці</description>
<generator>DataLife Engine</generator><item turbo="true">
<title>Законопроект щодо відкриття ринку землі</title>
<guid isPermaLink="true">https://www.advocate-help.com.ua/news/6-zakonoproekt-schodo-vdkrittja-rinku-zeml.html</guid>
<link>https://www.advocate-help.com.ua/news/6-zakonoproekt-schodo-vdkrittja-rinku-zeml.html</link>
<description><![CDATA[]]></description>
<turbo:content><![CDATA[<b>Законопроект щодо відкриття ринку землі</b><br><br><i>На сайті Верховної Ради України з’явився повний текст проекту закону №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».</i><br><br><b>Ключові положення документу:</b><br><br>1. Передати землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) до комунальної власності сільських, селищних, міських рад.<br><br>2. Встановити на законодавчому рівні чіткий, організаційно простий та незатратний механізм порядку встановлення і фіксування у Державному земельному кадастрі меж громад, у тому числі об’єднаних,<br><br>3. Надати органам місцевого самоврядування повноваження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності.<br><br>4. Надати органам місцевого самоврядування повноваження щодо затвердження планів детального планування території за межами населених пунктів.<br><br>5. Відмовитися від існування спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із передбаченням існування натомість центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кадастрової діяльності та геопросторових даних.<br><br>6. Надати повноваження із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель: обласним державним адміністраціям (які в перспективі, після завершення реформи децентралізації, будуть трансформовані у префектури), виконавчим органам сільських, селищних, міських рад. При цьому, враховуючи різний стан забезпеченості органів місцевого самоврядування фінансовими та кадровими ресурсами, пропонується встановити, що цих повноважень виконавчі органи місцевого самоврядування набувають у разі прийняття відповідною радою рішення про їх здійснення.<br><br>7. Закріпити за центральним органом виконавчої влади, що здійснює державний контроль за у сфері охорони навколишнього природного середовища, функцію контролю за дотриманням природоохоронного законодавства.<br><br>8. Скасувати інститути державної експертизи землевпорядної документації та агрохімічної паспортизації земель.<br><br>9. Скасувати повноваження Верховної Ради України стосовно погодження зміни цільового призначення особливо цінних земель, вилучення земельних ділянок для розміщення та обслуговування будівель і споруд дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій.<br><br>10. На законодавчому рівні встановити правило, за яким зміна цільового призначення вказаних земельних ділянок не впливає на особливий режим використання територій в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також земель, на яких розташовані пам’ятки культурної спадщини.<br><br>11. Скасувати погодження із Кабінетом Міністрів України продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної і комунальної власності іноземним юридичним особам.<br><br>12. Виключити із Земельного кодексу України норми, які обмежують можливість іноземців та іноземних юридичних осіб придбавати вільні від забудови земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.<br><br>13. Встановити правило, за яким особливий охоронний статус земель, на яких розташовані об’єкти культурної спадщини або об’єкти чи території природно-заповідного фонду, поширюються на землі будь-якого цільового призначення.<br><br>14. Запровадити перевіркудокументації із землеустрою та оцінки земель вимогам нормативно-правових актів державними органами за принципом «одного дотику» та «мовчазної згоди», де ця публічна перевірка має поєднуватися із контролем топологічної зв’язності та відсутності накладання меж, для чого доцільно вилучити із законодавства вимоги щодо зайвих видів погоджень документації (крім випадків встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць) та скасувати державну експертизу документації із землеустрою;<br><br>15. Запровадити добровільний незалежний контроль якості робіт із землеустрою через можливість її рецензування сертифікованими інженерами-землевпорядниками зі стажем практичної роботи не менше двох років, які не приймали участь у складанні цієї документації, а також експертними радами саморегулівних організацій у сфері землеустрою, у випадках, коли раніше передбачалася обов’язкова державна експертиза;<br><br>16. Запровадити правовий механізм попередження конфлікту інтересів для виконавців робіт із землеустрою, зокрема, вони не повинні складати документацію із землеустрою у разі, якщо: об’єктом землеустрою є земельні ділянки, що належать виконавцю робіт із землеустрою або особам, які працюють у його складі; особи, які працюють у складі виконавця робіт із землеустрою мають родинні зв’язки із замовником робіт із землеустрою або юридичній особі, керівництво якої має родинні зв’язки із замовником; об’єктом землеустрою є земельні ділянки, що належать засновникам або учасникам виконавця робіт із землеустрою; замовником робіт із землеустрою є засновник або учасник виконавця робіт із землеустрою;<br><br>17. Скасувати окрему процедура видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок як документів дозвільного характеру. Натомість, запроваджується загальне правило щодо визначення вимог щодо збереження поверхневого (родючого) шару ґрунту у будь-якій документації із землеустрою, проектні рішення якої передбачатимуть його порушення.<br><br>18. Скасувати окрему процедуру переднього погодження матеріалів місця розташування об’єкта, який передбачається розмістити на земельній ділянці, адже вона лише повторює та дублює планувальні рішення щодо просторової композиції та параметрів забудови, котрі визначаються у містобудівній документації.<br><br>19. Вилучити зі складу усіх видів землевпорядної документації ті складові, що не розробляються інженером-землевпорядником особисто. В той же час, встановлюються деталізовані вимоги щодо змісту текстової та графічної частин будь-якої документації із землеустрою.<br><br>20. З метою уникнення зловживань при «постачанні межових знаків встановленого зразка», які мали місце у 2010 році, встановити загальне правило за яким спосіб закріплення меж між земельними ділянками під час здійснення землеустрою має визначатися за згодою власників цих земельних ділянок, а витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними. Межовими знаками (спорудами) визнаються будь-які природні та штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, канали, стіни, паркани, огорожі, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, буї, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній.<br><br>21. Забезпечити відхід від «паперової» технології складання документації із землеустрою та технічної документації з оцінки земель. Передбачено, що документація із землеустрою та технічна документація із оцінки земель має розроблятися виключно у електронному вигляді та засвідчуватися електронним цифровим підписом розробника.<br><br>22. Запровадити правові гарантії повної відкритості та доступності документації із землеустрою, публічності її розгляду, в тому числі гранично спрощується доступ громадян, органів влади, розробників документації із землеустрою до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, при безумовному додержанні законодавства про захист персональних даних.<br><br>23. Гарантувати розробникам документації із землеустрою право отримувати необхідні документи для проведення землеустрою, які знаходяться у замовника або і у третіх осіб, можливість користуватися відомостями державних, галузевих та відомчих кадастрів (реєстрів), право безперешкодного доступу до об’єктів землеустрою тощо.<br><br>24. На заміну державного нагляду у землеустрою та топографо-геодезичній діяльності, який нічим не гарантує реального відшкодування збитків постраждалим від неякісного виконання робіт особам, запровадити обов’язкове страхування відповідальності виконавців робіт перед замовниками та третіми особами за наслідки необережності, недогляду і професійних помилок, допущених при складання документації із землеустрою або виконанні топографо-геодезичних робіт. Страховим випадком слід вважається пред’явлення виконавцю робіт замовником або третіми особами обґрунтованих претензій по відшкодуванню шкоди заподіяної внаслідок складання документації із землеустрою або виконання топографо-геодезичних робіт. У разі настання страхового випадку страховик здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі заподіяної третій особі майнової шкоди, визначеному судовим рішенням, що набрало законної сили, або письмовою вимогою (претензією) третьої особи, визнаною страхувальником та погодженою страховиком. Страхове відшкодування здійснюватиметься страховиком відповідно до договору обов’язкового страхування на підставі судового рішення, що набрало законної сили, або визнаної страхувальником та погодженої страховиком письмової вимоги (претензії) третьої особи.<br><br>25. Лібералізувати вимоги до професійної підготовка та кадрового забезпечення у сфері землеустрою шляхом розширення ролі саморегулівних організацій у питаннях професійної атестації та управління ризиками професійної діяльності (в тому числі ширше представництво у кваліфікаційній комісії та здійснення колективного страхування відповідальності своїх членів). Скасувати сертифікація виконавців топографо-геодезичних робіт при збереженні вимог щодо наявності спеціальної освіти та запровадженні страхування професійної відповідальності.<br><br>26. Конкретизувати підстави для позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката, при чому підставою має бути факт завдання збитків, а не порушення формальних вимог.<br><br>27. Зняти обмеження щодо виключного фінансування деяких робіт із землеустрою або оцінки земель за рахунок Державного або місцевих бюджетів. Скасовується законодавче регулювання вартості робіт із землеустрою скасовується.<br><br>28. Для удосконалення законодавства про оцінку земель:<br><br>економічну оцінку земель виключити зі складу землеоціночних робіт як застарілий та архаїчний вид оцінки радянського періоду, що проводився в Україні у останнє ще у 1988 році і взагалі не застосовується у розвинених країнах із ринковою економікою;<br><br>уточнити склад суб’єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель з метою ліквідації законодавчої колізії щодо реєстрації виконавців землеоціночних робіт у реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників, що була помилково запроваджена у 2015 році;<br><br>надати статус публічної інформації технічній документації з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітам про експертну грошову оцінку земельних ділянок державної та комунальної власності, а також у разі оцінки земельних ділянок для цілей оподаткування, нарахування і сплати інших обов’язкових платежів;<br><br>запровадити моніторинг ринку земель на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно із опублікуванням його результатів.<br><br><i>Також, з метою підняття престижу професії працівників землевпорядної галузі та надання можливості оцінки найвищих професійних здібностей інженерів-землевпорядників та їх особливих заслуг перед державою, пропонується внести зміни до Закону України «Про державні нагороди України», запровадивши почесне звання у галузі землеустрою – «Заслужений землевпорядник України».</i>]]></turbo:content>
<category><![CDATA[Новини законодавства України]]></category>
<dc:creator>Admin</dc:creator>
<pubDate>Wed, 09 Oct 2019 10:34:15 +0300</pubDate>
</item><item turbo="true">
<title>Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)</title>
<guid isPermaLink="true">https://www.advocate-help.com.ua/news/5-pro-osoblivu-proceduru-usunennja-prezidenta-ukrayini-z-posta-mpchment.html</guid>
<link>https://www.advocate-help.com.ua/news/5-pro-osoblivu-proceduru-usunennja-prezidenta-ukrayini-z-posta-mpchment.html</link>
<description><![CDATA[]]></description>
<turbo:content><![CDATA[У «Відомостях Верховної Ради України» опубліковано Закон «Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)»<br><br>У черговому номері збірника нормативно-правових актів парламентського видавництва опубліковано ряд законів і постанов ухвалених Верховною Радою України дев’ятого скликання.<br><br>Зокрема, опублікований Закон «Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)».<br><br>В документі сказано: «Цей Закон відповідно до статей 85, 108, 111, 151 Конституції України визначає правові та організаційні засади притягнення Президента України до конституційної відповідальності шляхом усунення з поста в порядку імпічменту».<br><br>У Законі викладені: правові підстави та принципи імпічменту; порядок ініціювання імпічменту, порядок створення та діяльності спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України; порядок прийняття рішення та правові наслідки усунення Президента України з поста в порядку імпічменту; порядок припинення процедури імпічменту.<br><br>Закон набув чинності 25 вересня 2019 року.<br><br>У №40 опубліковано ще ряд законів, ухвалених Верховною Радою дев’ятого скликання, серед яких:<br><br>- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю», який вносить зміни до чотирьох законів. Набув чинності 25 вересня 2019 року;<br><br>- «Про внесення зміни до Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна» - визнає такою, що втратила чинність, Постанову Верховної Ради "Про Контрольну комісію Верховної Ради України з питань приватизації". Набув чинності 25 вересня 2019 року;<br><br>- «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України». Закон відтерміновує застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України до 31 грудня 2019 року включно. Набув чинності 22 вересня 2019 року;<br><br>- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду». Законом визначається, на які кримінальні провадження поширюється підсудність Вищого антикорупційного суду, як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів. Набув чинності 22 вересня 2019 року;<br><br>- «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес». Законом, зокрема, із Кримінального кодексу України виключається стаття 205. Таким чином декриміналізується фіктивне підприємництво. Набув чинності 25 вересня 2019 року.<br><br>У «Відомостях Верховної Ради України» від 4 жовтня містяться постанови Верховної Ради про прийняття ряду проектів законів за основу.<br><br>Також опубліковано постанови про проведення парламентських слухань: 27 листопада 2019 року - на тему: “Пріоритети екологічної політики Верховної Ради України на наступні п’ять років” і 6 листопада 2019 року - на тему: “Безпека діяльності журналістів  в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення”.<br><br>Серед опублікованих постанов, дві стосуються кадрових призначань: «Про призначення Сенниченка Д. В. на посаду Голови Фонду державного майна України» і «Про призначення Штучного В. В. на посаду Керівника Апарату Верховної Ради України».<br><br>Довідково: Бюлетень «Відомості Верховної Ради України» видається відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», статті 139 Регламенту Верховної Ради України, Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності».]]></turbo:content>
<category><![CDATA[Новини законодавства України]]></category>
<dc:creator>Admin</dc:creator>
<pubDate>Wed, 09 Oct 2019 10:20:23 +0300</pubDate>
</item><item turbo="true">
<title>Стан соціального захисту ветеранів</title>
<guid isPermaLink="true">https://www.advocate-help.com.ua/news/4-stan-socalnogo-zahistu-veteranv.html</guid>
<link>https://www.advocate-help.com.ua/news/4-stan-socalnogo-zahistu-veteranv.html</link>
<description><![CDATA[]]></description>
<turbo:content><![CDATA[<b>Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів провів робочу нараду щодо стану соціального захисту ветеранів.</b><br> <br>4 жовтня 2019 року у Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулася робоча нарада щодо стану соціального захисту ветеранів.<br><br>У заході взяли участь взяли народні депутати України, представники Посольства Великобританії в Україні, радник Посольства США з надання послуг ветеранам, представники центральних органів виконавчої влади, громадських організацій, засобів масової інформації.<br><br>Під час зустрічі зустрічі обговорено плани майбутніх змін у законодавстві щодо захисту і підтримки ветеранів.<br><br>Радник Міністерства з оборонних питань Великобританії Робін Сіворд та юрист посольства Великобританії в Україні Пол Гарлік поділилися досвідом щодо усіх напрямів соціальної підтримки ветеранів. Основну підтримку ветеранам надає британський народ. Держава виконує лише координаційну функцію між різними громадськими організаціями та фондами, що розробляють та впроваджують проекти підтримки ветеранів. Для набуття статусу ветерана, людині достатньо відслужити з гідністю та звільнитися зі служби. А підтримка ветеранів залежить від соціально-матеріального забезпечення та від того, чи є у них проблеми зі здоров’ям, наявність інвалідності. Допомога ветеранам не обов’язково є фінансовою, діють механізми соціального страхування, нематеріальної підтримки, у вигляді всебічної реабілітації, надання правової допомоги, навчання новим професіям, допомога у працевлаштуванні тощо.<br><br>В обговоренні взяли участь представники центральних органів виконавчих влади та громадських організацій.<br><br>Голова Комітету Галина Третьякова, підсумовуючи, відзначила, що для нового парламенту та Уряду першочерговим завданням є забезпечення належного рівня соціального захисту ветеранів, членів їх родин та осіб, які постраждали від збройного протистояння. У цій сфері планується створення ветеранських просторів, які не тільки будуть забезпечувати комунікацію ветеранських спільнот та їх родин, але і надаватимуть сервіси з надання послуг з працевлаштування, лікування, забезпечення житлом.<br><br>За результатами робочої наради прийнято рішення про подальшу співпрацю у напряму покращення системи соціального захисту та підтримки ветеранів.<br><br>]]></turbo:content>
<category><![CDATA[Новини законодавства України]]></category>
<dc:creator>Admin</dc:creator>
<pubDate>Wed, 09 Oct 2019 10:15:59 +0300</pubDate>
</item></channel></rss>